Danke Deutschland
Emir Valieiev (ganz links) mit ukrainischen Mitbürger*innen, Bürgermeister Scherer (mit Krawatte links) und Rudolf Priesel (Erster BO Gensingen, mit Hosenträgern, rechts)
„DANKE Deutschland“
Russlands Krieg gegen die Ukraine dauert seit mehr als anderthalb Jahren an. Ukrainische Flüchtlinge, die nicht aus freien Stücken hierher in der Verbandsgemeinde Sprendlingen-Gensingen gekommen sind, haben unterschiedliche Gründe, hier zu sein.
Einige von ihnen haben schon ein neues Zuhause gefunden, andere fühlen sich wie Gäste, wieder andere sind aus Sehnsucht in ihre Heimat zurückgekehrt und wieder andere können nicht über ihre Zukunft entscheiden.
Aber als Flüchtlinge sind sie alle dankbar für die Unterstützung, Wärme und Herzlichkeit, die sie hier in der Verbandsgemeinde Sprendlingen-Gensingen gefunden haben. Dafür möchten sie Deutschland und vor allem den Einwohnern, Führungskräften, Mitarbeiter*innen des Sozialamtes, den Arbeitsagenturen und den Ausländerbehörden danken.
Die ukrainischen Mitbewohner haben beschlossen, den Einwohnern der Verbandsgemeinde ihren Dank durch die Umsetzung des Projekts „Danke, Deutschland!“ auszudrücken, das von einem Flüchtling, Vertreter des Rates der Nationalgemeinschaften der Ukraine, Emir Valieiev, vorgeschlagen wurde. Er startete dieses Projekt nicht nur, um die politische Autorität und das Image der Ukraine in der europäischen Gesellschaft zu festigen, sondern auch, um die Freundschaft zwischen den Völkern Deutschlands und der Ukraine zu stärken.
Das Konzept des Projekts ermöglicht es, Deutschland für seine militärisch-politische, humanitäre und finanzielle Unterstützung der Ukraine zu danken und trägt zur wirksamen Integration ukrainischer Flüchtlinge in die Lebenswirklichkeiten in Deutschland bei.
Der Start des Projekts wurde - Dank der Hilfe und finanziellen Unterstützung von Manfred Scherer, Bürgermeister der Verbandsgemeinde Sprendlingen-Gensingen, und Manfred Bucher, Ortsbürgermeister von Sprendlingen - ermöglicht. Von den ersten Tagen nach der Ankunft der Flüchtlinge haben sie viel getan und tun es weiterhin, um sie umfassend zu unterstützen. Sie haben alles getan, damit sich die Ukrainer hier wie zu Hause fühlen. Das weckte Bewunderung und Dankbarkeit!
Das Projekt beinhaltet die Durchführung zahlreicher Veranstaltungen, damit die Dankesworte direkt von den Einwohnern, Regierungsvertretern, Wohltätigkeitsorganisationen und lokalen Aktivisten gehört werden.
Es wurde vorgeschlagen, Banner und Plakate an den Eingängen zu Dörfern, Plakate an den Eingängen von Einkaufszentren, Gedenktafeln im Rathaus und in der Nähe von Bäumen, die zu Ehren der ukrainisch-deutschen Freundschaft gepflanzt wurden, anzubringen sowie formelle Urkunden und Dankesbriefe an Helfer zu überreichen.
Die Umsetzung des Projekts in den Städten und Gemeinden geht weiter. Gesten der Dankbarkeit sind weithin sichtbar mit „DANKE DEUTSCHLAND!“-Bannern, die an mehreren Standorten in zwei großen Ortsgemeinden der Verbandsgemeinde Sprendlingen-Gensingen angebracht wurden.
Emir Valieiev erhofft sich von seiner Initiative eine Multiplikatorwirkung in anderen Städten und Gemeinden in Deutschland, was beispielsweise auch auf andere europäische Länder übergreifen könnte. Er hofft, dass durch den Ausdruck seiner Dankbarkeit das Interesse der europäischen Länder an der Tragödie des ukrainischen Volkes unverändert bleibt und die der Ukraine bereits geleistete Hilfe stabil bleibt und, wenn möglich, zunehmen wird - bis der Krieg eines Tages endet.
„ ДЯКУЮ Deutschland“
Війна Росії проти України триває вже понад півтора року. Українські біженці, які не приїхали сюди у Verbandsgemeinde землі Шпрендлінген-Гензінген за власним бажанням, мають різні причини для перебування тут.
Одні з них вже знайшли новий будинок, інші відчувають себе гостями, треті з туги повернулися на батьківщину, а треті не можуть визначитися зі своїм майбутнім.
Але як біженці, всі вони вдячні за підтримку, тепло і сердечність, які вони знайшли тут, у Verbandsgemeinde Sprendlingen-Gensingen. За це вони хотіли б подякувати Німеччині і, перш за все, жителям, менеджерам, працівникам управління соціального забезпечення, агентствам зайнятості та імміграційній владі.
Українські сусіди вирішили висловити подяку мешканцям Verbandsgemeinde за реалізацію проекту “Дякую, Німеччина!„, запропонованого біженцем, представником Ради національних громад України, Emir Valieiev. Він започаткував цей проект не лише для зміцнення політичного авторитету та іміджу України в європейському суспільстві, а й для зміцнення дружби між народами Німеччини та України.
Концепція проекту дозволяє подякувати Німеччині за військово-політичну, гуманітарну та фінансову підтримку України та сприяє ефективній інтеграції українських біженців у реалії життя Німеччини.
Старт проекту став можливим - завдяки допомозі та фінансовій підтримці Manfred Scherer, мера Verbandsgemeinde землі Шпрендлінген-Гензінген та Manfred Bucher, Мер Шпрендлінгена. З перших днів після прибуття біженців вони багато зробили і продовжують це робити, щоб надати їм всебічну підтримку. Вони зробили все можливе, щоб українці відчували себе тут як вдома. Це викликає захоплення і вдячність!
Проект передбачає проведення численних заходів, щоб слова подяки лунали безпосередньо від мешканців, представників влади, благодійних організацій та місцевих активістів.
Пропонується розмістити банери та плакати на в'їздах до сіл, плакати на входах до торгових центрів, меморіальні дошки у ратуші та біля дерев, висаджених на честь українсько-німецької дружби, а також вручати офіційні сертифікати та листи подяки організаціям-помічникам та активістам.
Реалізація проекту в містах і муніципалітетах триває. Жести подяки видно здалеку з “ДЯКУЮ, Німеччина!„ прапори, які були розміщені в декількох місцях у двох великих місцевих громадах Verbandsgemeinde Sprendlingen-Gensingen. Emir Valieiev сподівається, що його ініціатива матиме мультиплікативний ефект в інших містах і муніципалітетах Німеччини і може, наприклад, поширитися на інші європейські країни.
Emil Valieiev сподівається, що його ініціатива матиме мультиплікативний ефект в інших містах і муніципалітетах Німеччини, який також може поширитися на інші європейські країни. Він сподівається, що, висловлюючи вдячність, інтерес європейських країн до трагедії українського народу залишиться незмінним, а вже надана Україні допомога залишатиметься стабільною і, за можливості, зростатиме - доки одного дня не закінчиться війна.